…Але ця Людина…
Автор Послання до Євреїв продовжує відрізняти Старий Завіт від Нового – «Попередньо сказавши: «Жертви та приношення, цілопалення та приношень за гріх Ти не бажав, і не вподобався» (які приносяться згідно із законом), тоді Він сказав: «Ось я прийшов, щоб зробити Твої». волі, о Боже. Він забирає перше, щоб встановити друге. Цією волею ми були освячені через принесення тіла Ісуса Христа раз назавжди. І кожен священик щодня служить і приносить раз за разом ті самі жертви, які ніколи не можуть забрати гріхів. Але цей Чоловік, принісши одну жертву за гріхи навіки, сів праворуч Бога, чекаючи з того часу, поки Його вороги стануть підніжком Його ніг. Бо однією жертвою Він навіки вдосконалив тих, хто освячується». (Євреїв 10: 8-14)
Наведені вище вірші починаються цитуванням автора Послання до євреїв Псалом 40: 6-8 - «Жертви та приношень Ти не бажав; мої вуха Ти відкрив. Цілопалення та жертви за гріх Ти не вимагав. Тоді я сказав: «Ось я йду; у сувої книги написано про мене. Я насолоджуюся виконувати Твою волю, о мій Боже, і Твій закон у моєму серці». Бог забрав старий завіт закону з його постійною системою жертвоприношень і замінив його новим завітом благодаті, який набув чинності через жертву жертвоприношення. Ісус Христос. Павло навчав филип’ян – «Нехай буде в вас ця думка, яка була й у Христі Ісусі, Який, будучи в образі Божому, не вважав розбійством бути рівним Богу, але зробив Себе невідомим, прийнявши вигляд раба, і прийшовши на подобу людей. І виявившись як людина, Він упокорився і став слухняним аж до смерті, навіть до смерті на хресті». (Філ. 2: 5-8)
Якщо ви вірите у свою здатність жити відповідно до релігійної системи законів, подумайте, що Ісус зробив для вас. Він віддав Своє життя, щоб заплатити за ваші гріхи. Між ними немає нічого. Ви або довіряєте заслугам Ісуса Христа, або своїй власній праведності. Як занепашні створіння, ми всі не вистачаємо. Ми всі потребуємо Божої незаслуженої ласки, лише Його благодаті.
«Цією волею», з волі Христа, віруючі були «освячені», «освячені» або відокремлені від гріха заради Бога. Павло навчав ефесян – «Отож, я кажу і свідчу в Господі, щоб ви більше не ходили так, як ходять решта язичників, у марності свого розуму, якщо їхній розум затьмарений, відчужені від життя Божого через незнання, яке в них, через сліпоту їхнього серця; які, не почувши себе, віддалися розпусті, щоб з жадібністю чинити всяку нечистоту. Але ви не так навчилися Христа, якщо справді чули Його і були навчені від Нього, як істина в Ісусі, що ви відкидаєте від свого колишнього поводження старого, що розбещується через обманливі пожадливості, і оновлюйся духом свого розуму, і щоб ти зодягнувся в нову людину, створену за Богом, у правді і святості». (Еф. 4: 17-24)
Постійні жертви тварин, які приносили старозавітні священики, лише «покривали» гріх; не забрали. Жертва, яку Ісус приніс за нас, має силу повністю усунути гріх. Христос тепер сидить праворуч Бога, заступаючись за нас – «Тому Він також може до кінця спасти тих, хто через Нього приходить до Бога, бо Він завжди живе, щоб заступатися за них. Бо такий Первосвященик підходив нам, який святий, нешкідливий, непорочний, окремий від грішників і став вище небес; який не має потреби щодня, як ці первосвященики, приносити жертви спочатку за власні гріхи, а потім за гріхи людей, бо це Він зробив раз назавжди, коли приніс Себе в жертву. Бо закон ставить первосвящениками людей, які мають слабкості, а слово клятви, яке прийшло після закону, призначає Сина, який досконалий навіки». (Євреї 7: 25-28)